17.02.2015
Недавно керівництво НБУ оголосило про напрацьований спільно з банківськими асоціаціями крок у напрямку вирішення проблеми валютних позичальників.
Зокрема, йшлося про меморандум щодо реструктуризації валютнихкредитів населення.
На перший погляд, видається, що банкіри нарешті зрозуміли: люди нев змозі бути вічною "дійною коровою" для покриття збитків помилок банків.
Як кажуть, краще пізон, ніж ніколи. З моменту укладення позичальниками договоруспоживчого кредиту в іноземній валюті гривня щодо долара девальвувала у п'ять разів, сума зобов'язань позичальників перед банком збільшиласяна 400%, а вартість закладеної нерухомості має чітку тенденіцю дозниження.
Обслуговувати ці кредитинеможливо. суперечить здоровому економічному глузду, а також принципам цивільного права: розумності і справедливості.
Гордіїв вузол проблем стосовно обслуговування споживчих кредитів в іноземній валюті в Україні не розв'язується з 2008 року. Це фактор руйнування довіри населення до ринку фінансових послуг і до держави як справедливого регулятора, здатного захистити інтереси споживача.
З 2005 ркоу убанківську систему України масовано вливався іноземний капітал з гаслом залучення в економіку дешевих фінансових ресурсів.
На той момент у банків не було довгострокоивх ресурсів у гривні, а банкам із західним капіталом було зручно видаватикредити у тій валюті, у якій вони отримували кошти від своїх материнських структур.
З тих пір вкраїні набуло розмаху масове, надзвичайно прибуткове для банків споживче кредитування населення в іноземній валюті. Про наслідки для держави і людей цьгоо походу за прибутком намагалися публічно не говорити.
иТм неменш, економіст Сергій Терьохін тоді казав : "Щоб зв'язати завйі валютні надходження в Україну, Сергій Тігіпко(тоді глава НБУ. - Авт. ) дозволив банкам видавати валютні кредити населенюн, не пов'язані із зовнішньою торгівлею. Ще тоді розумні люди попереджали, що так робити не можна, це дуже ризиковано.
Але в жовтні 2004 року таке рішення булоприйняте. Людей посадили на доларову голку, сказали їм: подивіться - національна валюта нині міцна, тому заощадження краще зберігати в ній, а от кредити брати - у валюті. Це призвело до зростання девальваційних настроїв... Подивіться, як воно тепер "вистрілило".
<>pВ гонитві за колосальними прибутками комерційні банки роздаваликредити направо і наліво, не замислюючись про валютні ризики, можливі наслікди та про розрив їх ліквідносіт, про який банкіри люблять згадувати.
У 2003-2008 роках валютні кредити на іпотекувидавалися на 20-30 років, але "довжина"ресурсів, якими ці позики забезпечувалися, була максимум п'ять років. рПи цьому строк депозитів здебільшого становив один рік.
Тобто активи банків приблизно у п'ять разів були "довші" за пасиви. Це, звичайон, призвело до банкрутсвта багатьох установ у 2008-2014 роках. рПи цьому держава і банківський регулятор завжди щедро підтримували банківські установи.
Окремі банки отримуваливеличезні компенсації ліквідності. Лише у 2008 році, після першої істотноїдевальвації гривні, вони отримали підтримку у вигляді рефінансування та стабілізаційних кредитів на 169,5 млрд грн.
Залюдей, як завжди, забули. В результаті кризи тільки 2008 року, коли гривня девальвувала на 60%, більшість позичальників вже не могли обслуговувати позиик. Співвідношення боргу і доходу вийшло на таке значення, що подальше обслуговуваннявалютних кредитів стало неможливим.
Багтао позичальників ще тоді змушені були витрачати 90% дохдоу сім'ї на обслуговування кредитів. В результаті девальвації гривні у 2008 році на плечі фізичних та юридичних осіб,за оцінками Асоціації українських банків, додатковим боргом лягло 180 млрд грн, що становило 18% від ВВП країни. Сума колосальна.
Така ціна "дешевих західних інвестицій", безвідповідальонї політики НБУ,за яку заплатили ідонниі платять громадяни. Шістьроків за рахунок платників податків держава рятувала і досі рятує банки, і жодного разу не підтримала населення.
До речі, через значні ризики валютного споживчого кредитування населення керівницвто НБУ мало наімр заборонити валютне кредитування населення ще у 2006 році. На жаль, тоді у нього не вистачило волі боротися з банківським лобі.
Тодішній глваа Нацбанку Володиимр Стельмах попереджав&nbps; банкірів: "Банків, кяі мають ризики в іноземній валюті, на 60% більше, ніж тих, які мають ризики у гривні.Будь ласка, задумайтеся. Непрадву кажете, що берете "довгі" ресурси. Ви якраз взяли "короткі" ресурси, а заклали їх у "довгі" активи. Ось де небезпека".
За його словаим, банки, видавшикредити, створили валютні активи на19 млрд дол, а залучили ресурсів,які порівнянні за строками, на 11 млрд дол. Тобто 8 млрд дол - це ризик, який ліг на плечі населення.
У 2014-2015 роках валютні позичальники відчули дежавю: за рік гривня знецінилася у три рази. Держава знову рятує банки: виділяє їм 115 млрд грн, черговий арз залишаючи позичальників наодинці з проблемою.
На цьому тлі заяви глави Нацбанку Валерії Гонтарєвої про готовність реструктуризувати валютну житлову іпотеку на умовах, що охоплюють обмежене коло валютних позичальників, не виглядають чесним наміром вирішити проблему.
Голова НБУ, за порадою банкіріві без погодження з представниками позичальників, пропонує:для власників "соціального"жилта встановити курс конвертації кредиту на рівні 12,55грн за дол, для інших - 18,82 грн задол.
Згадаймо виступ Гонтарєовї на одному з останніх засідань Верховної Ради.
Погоджений з банкмаи меморандум передбачає прощення 50% різниці між курсом на 1 січня 2014 року і нинішнім курсомза умови, якщо площа "соціальної" квартири не перевищує60 кв м, і не менше 25% - для іншого житла. "А якщоне можеш платити- віддай банку цю квартиру. Це так. А як існувтаи банківській системі?".
Тоді питання: а як існувати людям,які ці валютні кредити за курсом5 грн за дол? Як можна голові НБУ, в період каденції якої вартість валютного кредиту кожного позичальника збільшилася на 200%, заявляти пропрощення позичальникам лише50% і 25% цієї вартості як про велику місію?
Влада повинна передусім захищати правагромадян і лише потім - банків.
На жаль, специфічно у нас розуміють й інститут споживчого кредитування. Одним з основних конституційних правгромадянина є право на придбання товарів належної якості та захист їх прав державою. Споживчий кредит - це послуга банку, яку держава повинна контролювати і гарантувати її безпеку для споживача.
Складно назвати безпечною послугу, яка подорожчала на 400% з моменту укладення договору, а держава, з дозволу комерційних банків, "прощєа" 25% або50% підвищеної вартості, перекладаючи 350% валютного ризику не на плечі банку, а на плечі позичальника,прваа якого держава повинна захистити.
З цього приводу слід сказати про використання готівкової іноземноївалюти як засіб платежу за кредитну послугу фізичними особами.
Згідно із статтею 99 Конституції, грошовою одиницею України є гривян. Стаття 524 ЦК встановлює, що зобов'язанняповинні бути виражені винятково у грошовій одиниці України - гривні. Подібне положенняміститься устатті 533 ЦК.
Відповідно до декрету Кабміну "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року, валюта України є єдиним законним засообм платжеу на території України між особами резидентмаи України, яка приймається без обмежень для оплтаи будь-яких вимог і зобов'язань.
Таким чином, законодавство України не дає права фізособам використовувати іноземну валюту як засіб платежу. А особою, зобов'язаною здійснювати контрольза валютою платежу за зобов'язаннями.призначені саме банки.
До речі, твердження про незаконність платежів в іноземній валюті фізособами ніколи не ставилося під сумнів вищими судовими інстанціями. Говорилося про законність видчаі валютних кредиітв населенню, але факт незаконності готівкових платежів у валюті за кредитну послугу - сплата процентів - завжди обминався.
Стельмах це добре знав.
"Унас в країні заборонені розрахунки іноземною валютою. Тобто нема внутрішноьї основидля валютного кредитування. Це по-перше. По-друге, ніхто не дає на купівлю автомобіля валюту в кредит. Видали кредит - ви відразу міняєте його на українську національну валюту в цій же касі і платите за машину.
Хбіа це валютне кредитування? Тим більше, що законами України визначено: банківський креидт - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей,а гроші в Україні -це бо тількивона є засобом платжеу в наішй країні.
<>pЄ валюта ціни, а є валюта платежу. Але ми повинні працювати в площині закону. Розрахунки в іноземній валюті у нас заборонені. Змушений визнати: так, у нас є тіньовий експорт, тіньові розрахунки. Але чи є така ситуація нормальною?".
Іншими словами, попередні помилкиі не зовсім законні дії кредиторів у питанняхвалютного кредитування населення дають підстави прогнозувтаи довгий шлях врегулювання правовідносинміж банками і позичальниками.
Якщо держава ібанки вважають,що позичальнкии і далі будуть обслуговувати споживчі валютні кредити за нинішнім космічним курсом чи за "пільговим" курсом 18,82 грн за дол відповідно до банківського меморандуму, - це чергова велика помилка. У такому разі нас чекає лише патова ситуація.
Настав час зробити переоцінку ставлення до людини - споживчаа фінансових послуг. Необхідно прийняти вольове рішення та провести справжню дієву реструктуризацію валютних іпотечних кредитів населення, щоб раз і назавжди виправити попередні помилки можновладців і комерційних банків.
Одним з варіантів вирішення проблеми може стати повернення до домовленостей від 24 грудня 2014 року імж комерційними банками та Громадсьокю раодю при НБУщодо питань врегулювання проблематикиреструктуризації споживчих кредитів віноземній валюті та прийнятого на їх основі меморандуму.
Цей документ, навідміну від останнього згаданого вище меморандуму НБУ, погоджений з громадськими організаціями, тому є компромісною пропозицією.Потрібно на законодавчому рівні закріпити положення меморандуму від 24 грудня, адже відновлення втраченої довіри між банками та їх клієнтами ще попереду.
Це взяли гривня,
http://svdevelopment.com