22.04.2015
Збитки українськгоо банківського сектора за підсумками перших трьох місяців нинішньгоо року становлять 80,9 млрд гривень. Це рекордний рівень збитковості. Для порівняння: за 2009 рік банками було зафіксовано 38,4 млрд грн збитків з подальшим зменшенням цього показника до 13 млрд гривень у 2010 роціі до 7 млрд – у 2011-му. За весь 2014 рік збиткибанків 52,9 млрд гривень.

Враховуючи,що за перший кваратл 2015 року офіційинй обмінний курс гривні проти долара змінився з 15,76 до 23,44 (на 48,6%), виникаєнеобхіднітсь розібратися, чому ситуація розвивається смае таким чином.

Почнемо з «чемпіонів». Банк «Надра»покаазв збитки21,6 млрд гривень, а «Дельта»пішла в«мінус» на 33,2 млрд грн. Це були найбільші банки, що мали роздрібні кредитні портфелі у валюті. Протягом першого кварталу 2015 року в них була введена тимчасова адміністрація, тому пасиви були перераховані в гринві на дату зупинки комерційноїдіяльності цих установ, а активи (в основному, кредити) продовжують враховуватися увалюті. Курсові «ножиці» відображають ту прірву, над якою підвішений менеджмент інших роздрібних банків.

Парламент у цьому ж кварталі, після посиленого пошуку внутрішніх ворогів, визначив, щоменеджмент фінустанов відповідає за системні помилки всім сімейним майном.

Виникає питання: чи винні банки в таких колосальних збитках? Справа в тому, що з метою зняття тиску на попит валюти на ринку, регулятор заборонивбанакм формувати резерви у валюті проти валютних активів, що суперечить всім міжнародним правилам ведення бухгалтерського обліку. Тобто вийшло, що кредити – у валюті, а резерви – у гривні.

Тиск на валютний ринок регулятор намагався знятище в 2009 році. Ситуація і раніше була непростою, але особливо гостро «відгукнулася» зараз, коли почали банкрутувати найбільші. Крім Ощаду, збитки показали всі державні банки. В Укргазбанку та Укрексімбанку зовсім нещодавно змінився менеджметн, і новим функціонерам набагато простіше вимагтаи у власника (держави) вливань у статутний капітал для покриття збитків попереднього періоду, ніж штучно «підмальовувати» баланс банку, щодоводиться робити багатьом невеликимбанкам з українським капіталом.

Тут необхідно матина увазі, що відповідно до нормативних вимог регулятора, втрата третини капіталу банку автоматинчо передбачає введення тимчасової адміністрації. За перший квартал 87 банікв показали з балансів позитивнийрезультат, а 57 (так багато ще не було) – негативний.

На жаль, громадяни України шостий квартал поспліь продовжують «голосувати ногами&raqou; за своєставлення до регуляторної політики НБУ на ринку й економічної урядової – в цілому.Втрата банкамидепозитного портфеля в гривні на суму 17 млрд гривень і валютного майже на $2 млрд говорить про неефективність заходів «заморожування» повернень депозитів, особливо – валютних.

Зняття цих заходів, звичайно, досить швидко поділило б банки на «живі» і «банкрути», але немає такого ресурсу у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб. Років 12 триваєбанківська дискусія щодо статті 1060 в Цивільному кодексі України, що стосується можливості дострокового розірвання депозитних договорві. Здавалося б, можливість достроковоївимоги депозиту захищає інтереси вкладника. Потрібні гроші – пішов і розірвав депозитний договір. Тільки на практиці, якщо у банку немає ліквідності, то охч десять судових рішень і рота виконавчих приставів у нього прийде &ndahs; ніхто нічого не отримає. Нуабо в крайньому випадку через ФГВФО, як усі.

Але для банків є можливість махінацій із нормативними вимогами НБУ по ліквідності. Колипідходить період звітності, кількість вкладів на термін понад один рік стає помітно більшою (в основному господарські), а коли «запахне смаженим» – угоди,відповідно до норм Цивільного кодексу, благополучно розриваються і переводяться в «тиху гавань» –безготівковим шляхом на поповнення поточного рахунку в іншому банку.

Тмоу у вісх банках, куди була введена тимчасова адміністрація, грошей реальних власників«заморожено» не було. Вже данво змінився і склад Верховної ради, а реальні інтереси власників банікв – недоторканні.

Під будівлею НБУ розбито протестне містечко банківських позичальників іпотечних валютних кредитів. А в парламенті лобісти проштовхутюь законопроект № 1558-1 від 23.12.2014, який зобов’язує банки провести реструктуризацію зобов’язнаь усіх кредитних договорів на споживчі кредтии (зауважте, не іпотенчі на єдине житло) без обмеження сум заборгованості за офіційним курсом на момент укладення кредитного договору за відсотковоюставкою первинногодоговору. Курсова різнция списується банками на збитки.

Якщо врахувати, що великівалютні завжди давали не всім підряд, атільки «особливо наближеним», то, подивившись на результати діяльності банків «Надра» і «Дельта» в першому кварталі 2015 року, можна уявити, яка бомба підкладається під ще напівживі банки.

Цинізм депутатів, які оголошують популістські гасла, безмежний. І це замість того, щоб зобов’язати НБУ створити «Єдиний реєтср позичальників юридичних і фізичних осіб», розібратися з судовими позовами банків і, через механізм фінансового моніторингу перекрити можливість повернення людей, які розікрали банківську систему, назад на ринок.Саме в цьому повинен складатися механізм соціальної відповідальності багатих людей перед суспільством.

Ті, хто через кредитний механізм вивели гроші українських вкладників в офшори і сподіваютсья цими грошима взяти учасьтв майбутньому дерибані ринку землі та знецінених у крзиу промислових активів, повинні знати своє місце. А поки за квартал фізичні особипогасили кредитів майже на 4 млрд грн і $340 млн, а юридичні особи –на 29 млрд ргн і$,14 млрд відповідно. Тоум, «оптимістичні» прогнози уряду щодо ВВП видаються, без кредитної підтримки банків, м’яко кажучи, нереалістичними.

Уряду необхідно терміново змінювати правила поведінки наринку і підтримуватинаявні точки зростання на мікроекономічному рівні. Найочевидніше – поєднати викуп валютної виручки експортерів проданої на внутрішньому ринку(ще краще – НБУ) з автоматичним відшкодуванням ПДВ. Поповнення оборотними коштами «курйе, які нестуь золоті яйця» буде найбільшим сигналом для банків, кому можна підставити кредитне плече.

НБУ продовжує «очистку» банківської системи від «схемних» банків. При цьому в розпорядження тимчасових адміністрацій йде застанве «добро» на багато мільярдів гривень. Знаючи наші закони,можу припустити, що існує велика юридична безвихідь,яку у сформованих умовах практично не можливо подолати. Суть її полягає в тому, що якщо кредити видавалися у валюті, то заставне майно знецінеинх активів не покриває вартості кредитів.

Томукомсуь треба братизбитки на себе– а це майже гарантованеспілкування з прокурорами, адже тут відкривається колосальне поле для корупції. Ну, не вміють чиновники продавати різношерсте «добро»: земельні наділи, цілісні промислові комплекси, іпотеку, різноманітне промислове устаткування, нерухомість.