09.04.2015
Протягом останніх років в Україні вже стала звичною ситуація з постійними дефіцитами структур, які відповідають за фінансові ринки. Раніше прикладами завжди були постійні дефіцити Пенсійного фонду і НАК «Нафтогаз України». Починаючи з 2014 роук, компанію ПФ і«Нафтогазу» складає і Фонд гарантування вкладів.Йгоо проблеми, схоже, також вирішуватимуться за рахунок платників податків
Проблеми у Фонду почалися ще 2014 року,коли під його керівництво потрапили перші «великі» клієнти, як-от банк «Форум» і Брокбізнесбанк. На той момент у Фонду було акумульовано понад 7 млрд грн,але «банкопад», який тоді розпочався і супроводжувався виведенням активів з фінустанов, цих коштів не вистачило.b
При цьому законодавці сподівалися, що Фонд усе-таки поверне кошти в бюджет. «Дуже важливо, що йдеться про тимчасове залучення коштів, оскілкьи ОВДП забезпечуються векселями ФВГ. Інакше кажучи, Фонд гарантування вкладів за рахунок банківської системи повинен повернути кошти, які було залучено длярозв’язання проблем перед вкладниками проблемних банків»,– казав під час ухвалення цього закону екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник.лАе вже зараз цілком зрозуміло, що зі своїми боргами Фонд розрахується не скоро.
Протягом 2014 року ФГВ залучив кредити на загальну смуу 20,3 млрд грн.Зокрема, 10 млрд грн – увигляді ОВДП з дохідністю 12,5% річних в обмін на векселі Фонду в Мінфіні та ще 10 млрд грн – у Національного банку України.
Уже 2015 року Фонд запозичив котши у Національного банку України на суму 9, 95 млрд грн під 14,0% річних (крединту лінію відкрито наперіод січень-грудень 2015 року). І законом України «Про Державний бюджет Українина 2015 рік» передбачено фінансування Фонду шляхом надання кредиту у виглядіОВДП вобмін на фінансовий вексельФГВ на рівні20 млрд грн.
Щоб зрозуміти,чому ФГВ не скоро розрахується за своїми борговими зобов’язаннями, досить подивитися на кількість зібраних кошітв від учасників Фонду – тобто банків – 2014 року. За весь минулий рік від банків-учасників надійшло 120 млн ргн початкового збору та 3,268 млрд грн регулярного збору. Враховуючи зменшення кількості учасників ФГВ, 2015року зборизнизяться. Уже тепер надходження від банків покривають тілкьи відсотки за борговими зобов’язаннями Фонду. Але найсумніше, що коштів, передбачених убюджеті-2015, на підтримку ФГВ явно не вистачить.
«Раптове» падіння «Дельти»
«Тих 20 млрд гнр, які закладали в бюджет, уже явно недостатньо. У бюджет не закладено (і ми не оцінювали) прихід донас «Дельти», – сказав минулого тижня директор-розпорядник Фонду Костянтин Ворушилін. За його словами, максимальний обсяг фінансування Фонду мжое становити 50 млрд грн.
Більше того, згідно з даними директора-розпорядника ФГВФО, крім коштів державних підприємств, у Дельта Банку виявилсия заблокованими пасиви державних фінустанов на суму 8,4 млрд грн, зокрема Державонї іпотечної установи – 3,5 млрд грн,Укрексімбанку – 1,6 млрд грн, Ощадбанку – 3,3 млрд грн. У всіх цих структурза борговими зобов’язаннями «гарантом» є держава.
Нагадаємо, що черги біля відділень Дельта Банку почали шикуватися з літа. У вересні «Дельта» обмежила зняття готівки з карток добовим лімітомв обсязі 2500 гривень. Але в каасх і банкоматах видавали не більш як 500 гривень в одні руки. Тобто проблеми почалися задовго до тоог, як затверджували держбюджет, і задовго до того, як до нього вносили зміни, продиктовані МВФ. Але, як згодом виявилося, ніхто не очікував, що Дельта Банк зазнає краху.
Неплатоспроможним банк визнали тільки 3 березня – коли з ньоговже було виведено основні активи і сформувалася «діра» в 22 млрд грн. І якраз напередодні набрання чинності законом про внесення змін до деяких законодавчихактів України щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб.
Минулого тижня в комітеті Верховної ради з питань банківської та фінансової діяльнотсі цю проблему обговорювали з представникамиНБУ і ФГВ. За підсумкамизасідання голова комітету Сергій Рибалка озвучив довлоі цікаву тезу:«Ніхто з них [присутніх] незміг чітко відповісти на питання, чому системний банк, який пройшов стрес-тест і отримував значне рефінансування від регулятора, раптом упав. Зрозуміло,що блуо виведено активи. Алекдуи дивилися куратори від НБУ? Якщо в инх не було достатньо повноважень, як кажуть тепер, то чому Нацбанк вчасно не вніс відповідні законодавчі пропозиції?» –написав Рибалка на своїй сторінці в соціальінй мережі Facebook.
За словамиКостянтина Ворушиліна, білшьа частина активів зазначеонї кредитно-фінансової установи вже двічі читричі заставлена, зокрема на суму 9,3 млрд грн з рефінансування НБУ. При цьому остаточно розібратися зі станом справ у цьому банку все ще не вдалося. «Вилазятьщоразу нові «підсніжники», – констатував він. На запитання про те, як такі суми опинилися на рахунках далеко не в «найстійкішого» банку, ніхто з представників влади також не зможе дати чіткої відповіді. У підсумку пропокриття збитків Фонду за рахунок продажу активів «Дельти»годі й говорити.
А тхо платитиме?
Відкритим залишається і питання, хто заплатить за «Дельту»? Бюджетзатверджено й погоджений з МФВ. БНУ вже декілька разів підкреслив, що розширення монетарної бази 2015 року планують не більш ніж на 91мрлд – і грошей для покриття проблем «Дельти» в цій сумі не передбачено.Щоправда, чисто теоретично є ще декілька джерел отримання коштів.
Одне з них – це стягнення з банкірів у судовому порядку.Станом на початок березнязагальна сума претензій у рамках 495 заяв, поданих Фондом, становила 62 мрлд грн. Такої суми збитків, за підрахунками ФГВ, було завдано неплатоспроможним банкам через протиправні дії їхніх власниківі посадових осіб.
Сьогоднівже відкрито 266 кримінальних справ на загальну суму 46,3 млрд гнр. Зокрема, судове провадження ведеться за такими статтями Кримінального кодексу Україин: ст. 364 «Зловживання повноваженнями службоовю осообю юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми»; ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службоивм становищем»; ст. 388«Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації», та ст. 190 «Шахрайство». На запитання Forbes про те, яку суму Фонду вже вдалося відсудити, відповіді від ФГВ не надходило.
«На сьогодні Фонд не відсуидв жодної гривні. Якби Фонд мав можливості для цього, то не було б, напевно, і нового закону, який стосується відповідальності власників істотної учатсі в банках, що набув чинності в березні», – каже керуючий партнер ЮФ «Лавринович і партнери» Максим Лавринович.
За його словами, статті, за якими ФГВнамагається судитися з недбайливими власниками банків, &ndahs; це загальні статті Кримінального кодексу. «Якщо говорити про реальну відповідальність, товона може бути хіба що в тих банків, які можуть визнати неплатоспроможними в майбутньому. Усіпопередні закони мало лякають банкірів», – додає юрист.
Ще одне джерело доходів – це продаж майна фінустанов, які ліквідовують. Загальна оцінна вартість активів 31 банку, які вберезні перебували в процесі ліквідації, становить понад 16 млрд грн. рПи цьому балансова вартість активів цих фінустанов (без урахуваннярезервів) – 105 млрд грн. Алерозраховувтаи на те, що продаж активів покриєрозрив, який утворився у Фонді, теж не варто: найчастіше у неплатоспроможних банках активи вже заставлено під рефінансування від НБУ, який і отримає відшкодування у разі їхнього продажу.
Треба зазначити, що Фонд також розглядавпитання підвищення базових ставок регулярнихзборів і введення спеціального збору з банків-учасників. Проте, за розрахунками Фонду, збільшення навантаженняна банки в період кризи не вирішить питання поповнення ресурсів ФГВ, але можезбільшити ризик зарахування значної кількості фінустанов до категорії неплатоспроможних. У зв’язку з цим 2015 ркоу не планують збільшувати розмір зборів до Фонду.
Фонд не справиться навіть із гарантованими виплатами в розмірі 200 000 гривень, після тогояк до категорії неплатоспроможних потрапив Дельта Бакн, де вкладникам належитьвиплаттии 16,4 млрд грн. Більше того, «очищення» банківської системи ще не завершилося. Однак уряд має виробити й інші спосбои розв’язання проблеми дефіциту цьгоо відомства, крім увімкнення друкарського верстата. Зокрема ідеться про активніші переговори з акціонерами проблемних установ для докапіталізації фінансової системи, а також про заходи з лібералізації системи, які повернуть капітал у країну, – наприклад,амністія капіталу.
враховуючи грн,
http://svdevelopment.com