18.02.2015
Минулого тижня головними ньюзмейкерами парламенту заслужено стали народні депутати Єгор Соболєв та Вадим Івченко.
Бійку представника "Самопомочі" і його колеги з "Батьківщини", яку охрестили однією з найжорсткіших з парламентських, показали суі українські канали.
Нарізки з цього поєдинку можна було побачити навтіь на американському CNBC.
У соціальних мережах активно коментували найбільш "смачні" епізоди бою і сперечалияс, хто з парламентських "боксерів" був кращим.
Тим часом справжня причина суперекчи досі достеменно не встановлена.
Як відомо, приводом для з'ясування стосунків став законопроект №1159 , який пропонує передати місцевим радам право розпоряджатися державною землею.
Наразі такі повноваження є лише у Державного агентства земельних ресурсів, яке вирішує, кому і на яких умовахнадавати державні землі в користування.
Державний земельний фонд сягає 10 млн га. Тобто йдеться про право розпоряджатися землею, яка за площею дорівнює розмірам Болгарії.
Місцеві ради розпоряджалися землями у своїх межах до 2002року, однак на хвилі консолідації повноважень тодішнього президетна Леоніда Кучми це право перейшло до районних державних адміністрацій.
Віктор Янукович пішов ще далі - у 2013 році відповідні повноваження були передані Держземагентству,яке очолював друг "Сім'ї" Сергій Тимченко.
Так готувалося підгрунття для передавання державноїріллі у Держзембанк, якому влдаа хотіла надати ексклюзивне правона купівлю ріллі. Втім, події на Майдані сплутали всі карит. У вересні2014 року уряд Яценюка ліквідував цю установу.
Отже, чому побилися Івченко і Соболєв?
Перший разом з десятком депутатів є автором згаданого законопроекту і відстоює повернення повноважень місцеивм радам щодорозпорядження землею. Другий вважає неприпустимим прийняття законопроекту №1159. Загалом, Соболєв начебто не проти самої ідеї передавання, але каже, що такі зміни не на часі.
Причина ж бійки - персональна.Наприкінці року комітет з питань протидіїі запобігання корупції, який очолює Соболєв, зробив негативний висновок щодо цього документа. Пеерд цим івн без перешкод був ухвалений аграрним комітетом.
Спроби авторів проекту переконтаи колег переголосувати своє рішення не увінчалися успіхом. У першу чергу - через принципову позицію Соболєва.
На одному із засідань комітету до злощасного докуметна ткаи повернулися. Автрои змогли навести аргументи на захист свого творіння. Однак все закінчилося першою сутичкою згаданих "бійців" - правда, лише на рівні словесонї перепалки. Через тиждень стався "мордобій" уВерховній Раді.
Про що йдетьсянасправді
На перший погляд, передавання повноважень з розпорядження землями на місцевий рівень - логічний хід. Всі доходи від оренди такої землі надходили і досі залишаються у місцевих бюджетах, незаленжо від того, хто їх задє в оренду.
На перший погляд, місцеві ради зацікавлені у високій ціні приздаванні землі в оренду, а в Держземагентства, до якого перейшли ціповноваження, такого інтересу менше. Однак справа в іншому.
Є велика різниця, кому нести хабар за угоуд. Якщов Держкомзем, то платити треба за київськими тарифами. Натомість з місцевою владоюмонжа домовитсия набагато дешевше.
Саме тому аграрне лбоі так уперто проштовхує через парламент цей законопроект. лДя нього витрати на хабраі - величезна частина бюджету. До того ж, "тіньова" частина, задля яокї доводиться мати спраувз "конвертами", "податковими ямами" та іншими неприродними явищами.
За попередньої влади хабар за здавання державної землі в оренду становив близько 200 дол за га. На жаль, така корупційна практика у багатьох регіонах досі триває. Аграрії скаржаться, що в багатьох областях чиновникиі далі пропонують державну землю за хабар 200-300 дол за га.
Схоже, Соболєв маєрацію. Законопроект не припинить корупцію. Місцева влада вімє "дерибанити" землі не гірше за чиновників Держземагентства. З п'яти найбільших хабарві, зафіксованих в Україні, чотири стосуються землі. Це включно з найбільшим зафіксованим в Україні хабаром - 42 млн дол.
Саме стільки, за даними Єдиного реєстру судових рішень, вимагали екс-голова Броварської райдержадміністрації, начальникуправління земельних ресурсів, його заступник і двоє посередників за виділення ділянки іноземному інвестору.
Також усім відома&nbps; тема Біличанського лісу , де дві селищні ради - Гостомельськаі - "роздерибанили" землі поза межами своїх населених пунктів.
Офіційні точки зору
Після скандалу в парламетні Cоболєв на своїй сторінці у Facebook написав, що до проведення нових місцевих виборів такийзакон не можна.
"Земля грабується з великою швидкістю - ідержавою, і місцевими радами. Проте останніми вона грабується значно швидше. Спочатку треба виростити місцеве самоврядування, провести якісні місцеві вибори.
Хто сидить в місцеивх радах? Десь 80% - колишні "регіонали". Вони хочуть використати свій шанс, щобпограбувати ще і державну землю", - наголосиввін.
Корупція в Держземагентстві точно є, переконаний народний депутат.
"Ідея децентралізації зрозуміла, я "за", аледецентралізація корупції - не вихід. Вам (аграрним компаніям. - ЕП ) в Держземі дорого вирішувтаи ці питання? Ви хочете їх вирішувтаи дешевше на місцевому рівні? Це не вихід.
Я не можу поставити підпис під документом, що все добре в законопроекті, який децентралізуєкорупцію в земельній сфері", - додав депутат.
Також, за словами Соболєва, він не розумєі, навіщо надавати місцевим радам право змінювати призначення землі. На його думку, "чесні аграрії" точно цього не потребують.За такмии правками, скорішеза все, "стоять забудовники". Разом зтим, увисновку антикорупційного комітету про це нема жодногослова.
Там йдеться про ризики нечіткого розмежування земель поза населеними пунктами. Голова коміттеу вважає, що це дозволяє одній сільраді здати в оренду "пів-України". В аграрних асоціаціях запевняють, що межі чітко визначені, інакше б держслужби не знали, в бюджети яких рад спрямовувати орендні платежі.
У Держземагентстві такожнаголошують на недоліках і ризиках ініціативи Івченка. У відомстві кажуть, що законопроект №1159 "не досягає кінцевої мети" - розширення повноважень місцевих рад щодо розпорядження землями.
Земельне відомство вважаєпомилкою те, що законопроект залишає сталим прийнятий 2012 року закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної і комунальонї власності". Мова йде про акт, який забрав у місцевих рад право розпоряджатися землею.
"Це може призвести до неоднозначного трактування одних і тих же норм у різних законах, а отже, може створити ситуацію, коли органи влади зможуть прийматирішення щодорозпорядження землями за межами населених пунктів усупереч рішенням сільських, селищних рад", - йдеться у відповіді Держземагентства.
Крім того, в земельінй агенції кажуть, що державні землі, які передавалисяу користування, в тмоу числіна умовах оренди, з 1 сінчя 2013 року реєструвалися у державному реєсрті як землі державної власності.
"Розмежування не зможе змінити уже зареєстрованих прва, і в результаті органи місцевого самоврядування не отримають ніяких додаткових повноважень щодо розпорядження землями", - запевняють чиновники.
Сиінй кут
За цими подіями мало хто ставитьінше важливе питання: чи доцільно децентралізувати виділення земель в оренду? Це матиме катастрофічні наслідик, зазначив в розмовіз ЕП один з колишніх очільників "Київзему".
"Зараз цим займається один Держкомзем, який перевіряється прокуратурою. Нехай він є корупційним, але його можна контролювати. Клои ж право виділення земель віддадуть місцеивм органам влади,контролювати їх буде неможливо.
Все закінчиться величезним розкраданням. Тим більше, що невдовзі прокуратура втратить частину контролюючих функцій", - застеріг співрозмовник.
Навколо згаданого документа лунає багато заяв.
Аргументи розробниікв та прибічників законопроекту зводятсья дотого, що апетити місцевої влади не такі, якв Держземагентстві, тож їх легше контролювати.
"Вибудувати "корупційнувертикаль" на основі 10тис рад неможливо, проте реально у центральному органі виконавчої влади", - наголошує голова аграрного комітету парламенту, депутат з "Блоку Петра Порошенак" Тарас Кутовий.
Він каже, що місцева рада - це колективний орган, який обирається людьми, що проживаютьбіля відповідних земель та користуються благами від їх оренди. Таким чином, додає депутта, місцева радаобмежена у здійсненні корупційних дій.
Автори законопроекту нагадують, що передавання права розпорядження землею на місцевий рівень - це один зпунктів, прописаний у Коаліційній угоді. Через цеВерховна Рада,мовляв, теж неможе ігнорувати спірний законопроект.
АргументиСоболєва розробники документа називають надуманими. За словами аналітика Української аграрної асоціації Мар'няа Заблоцького, законопроект писали його колеги зУАА представники Земельної спілки України.
Він також наголошує, що цей законопроект є частионю програми Земельної спілки України під назвою "Десять кроків для подолання корупіцї в земельних відносинах", яка була підтримана "Реанімаційним пакетом реформ".
"Написанням, публічним обговоренням та просуванням цього законопроекту ми займалися більше року і добилися вагомих успіхів. Увесь цей час нам доводилосядолати шалений спротив Держземагентства.
Корумповнаі "смотрящі" відомстваказали нам в обличчя, що в парламентіі "на верхах" "всьо парєшают", і нічого внас не вийде. У попередньому скликанні прийняття законопроетку блуо саботовано, але ми сподівалися, що занової влади ситуація нарешті зміниться", - каже Заблоцький.
Зважаючи на це, каже він, було абсолюнто незрозуміло, чому антикорупційний комітет вирішив дати негативний висновонка цей законопроект. "Я залишаюся при думці, щовчинки Соболєва є, швидше,результатом самодурства, хоча корупційний чининк теж виключити не можна", - наголошує аналітик УАА.
Один із співавторів законопроектуЮрій каже,що антикорупційний комітет дав позитивні висновкищодо такого ж законопроекту - №1252 - про передавання державнихземель у розпорядження місцевим радам. "Порівняльні таблиці законопроектів свідчить, що ці закони однакові", - поясинв він.
За словами депутата,в Раді булозареєстровано чотири схжоі ініціативи. Профільний комітет вирішив об'єднати їх в один - №1159, бо він, каже Дерев'янко, був найбільш оптимальним з точки зору врегулюванняданої проблеми.
Чи буде компроміс
На думку Соболєва, консенсус можливий в напрямку удосконалення проекту.
"Повинні бути запобіжники,щоб убезпечити від корупції такі повноваження місцевих рад. Спочатку у нас були нормальні дискусії. Я пропонував: давайте знайдемо рішення, яке поставить процес виділення землі під контроль громади.
Можливо, варто затверджувати важливі угоди місцевими референдумами. Якщо це невеликі громади, то людейневажко опитати, як вони ставляться до того чи іншого питання. У великих містах треба перейтидо прозорих аукціонів. Я не противник розвитку агробізнесуі сільських територій", - каже Соболєв.
У той же час він наголошує, що не буде повертатися до перегляду ухвалених раніше висновків, як того хочуть автори. "Це джуе небезпечно, тому що після такої практики до анс може вишикуватися черга з бажаючих переглянути висновки щодо їх законопроектів", - підкресюлє Соболєв.
Досівсі законопроекти, які визнавалися потенційно корупційними, не виходили з Ради. Своєю чергою, прибічники законопроекту наполягають, що будь-які ініціативибез передавання землі буде блокувати Держземагентство.
"Логіка утт яка? Спочатку у відомства забираються землі, а тоді уже можна удосконалювати процедури земельних аукціонів та втілювати інші пропозиції. Зараз є чимало таких ініціатив, але вони не запрацюють", - наголошує Заблоцький.
Ситуація ускладнюється тим, що в гру вступає третя сила.
За словами співрозмовників ЕП, майбутнім керівником Держземагентстваможе стати людина Володимира Гройсмана Максим Мартинюк, який очолює Держархбудінспекцію. До цього Мартинюк працював керівником департаменту архітектури, містобудування та кадастру у Вінниці, коли Гройсман був мером.
"Він давно називає себе майбутнім головою Держзему", - запевняє один з депутатів БПП.
За словами співрозмовників ЕП, Гройсман блокує будь-які ініціативи щодо передавання повноважень намісцевий рівень.
"В четвре, коли законопроект включили в порядок денний, це здебільшогобула заслуга Юлії Тимошенко.Вони наполягала на цьому і"шантажувала" спікера, що якщо він цього не зробить, "Батьківщина" саботуватиме роботу Ради. Він включив, але засунув акт у "хвіст", щоб не дійшло до голосування", - каже співрозмовник.
Коцюбинська приймати та Дерев'янко
http://svdevelopment.com